Відео-матеріали з Дебатів нарешті доступні на спеціальному каналі uadebates.
студенти vs роботодавці
Відео-матеріали з Дебатів нарешті доступні на спеціальному каналі uadebates.
Чтобы говорить о проблемах и возможностях на рынке молодых специалистов, давайте для начала рассмотрим потребности бизнеса в молодых специалистах.
На сегодняшний день, бизнес заинтересован в том чтобы молодой кандидат имел следующие характеристики:
- выработанные навыки
- пускай небольшой, но професcиональный опыт
- лояльность к компании
- новые идеи
Давайте теперь посмотрим на молодых специалистов, которые выходят из наших ВУЗ-ов:
- навыков нет (потому что наша система образования не направлена на выработку навыков)
- професcионального опыта нет (потому как ВУЗ его дать не может, а система-то не очень этому и способствует)
- культуры лояльности нет (потому как ни один ВУЗ страны не учит, что такое лояльность к компании, и не воспитывает такие ценности в студентах)
- новые идеи безусловно есть, но только после понимания процессов, которые происходят в компаниях (потому-как все новое должно от чего-то отталкиваться)
В итоге мы видим, что пропасть между потребностями бизнеса и возможностями молодых специалистов довольно-таки большая. И виноваты в этом не молодые специалисты, а именно наша система образования.
На сегодняшний день, инвестиции в образование со стороны бизнеса, являются не только желательными, а я бы даже сказал необходимыми. Иначе нас ждет системный кризис на рынке труда, вызванный также и демографическими проблемами нашей страны. Как мы знаем, в 90-ых родилось намного меньше детей, чем в 80-ые годы. Это выразится в 2011-2013 годах, как тотальная нехватка кадров, в лице молодых специалистов (так-как ВУЗы будут выпускать на много меньше молодых людей, в них просто мало вступят).
Решение данного кризиса лежит в плоскости поисков путей кооперации нашего бизнеса для поддержки образования. Не стоит ждать, что что-то поменяется в государстве, благодаря нашей власти. Необходимо объединять усилия бизнеса, образовательных учреждений и компаний, которые занимаются образовательными технологиями и качественно менять ход дел на рынке.
Такую практику уже прошли многие страны мира, бизнес инвестирует в развитие различных образовательных и профессиональных практик, во время обучения студентов в ВУЗ-ах. Такая работа вылилась в партнерство между бизнесом и ВУЗ-ами, кафедрами, отдельными лабораториями и т.д.
По поводу мнения бизнеса о необоснованности ожидаемого уровня зарплаты у молодых специалистов, я считаю что бизнес сам виноват в этом. Сегодня многие мультинациональные компании беря на внутренние программы стажировок молодых людей, предлагают им от 500 до 1300 у.е. зарплаты. Если посмотреть на средний бизнес, то можно сказать, что они тоже не отстают далеко от своих старших братьев в среднем уровне зарплат. Если просто проанализировать данную ситуацию, то мы увидим, что молодые люди видя, что их сверстники на позиции стажера получают хорошую зарплату, то когда они делают выбор идти на полноценную работу, они безусловно требуют довольно высокую заработную плату (потому как они в большинстве своем считают, что стажировка это почти не работа, опять же проблема ВУЗ-ов, которые не объясняют суть).
Следовательно, можно сказать, что молодые специалисты приходят с большими ожиданиями уровня зарплат виноват наш бизнес.
Выводы мои довольно просты, бизнесу необходимо организовываться и объединяться для построения и поддержки различных образовательных технологий и систем в ВУЗ-ах, а также во вне университетской деятельности.
Сьогодні своїми думками і враженнями з нами поділилася ще одна учасниця Дебатів, студентка Марія Романенко, віце-президент Європейського молодіжного парламенту - Україна. На зустрічі вона виконувала нелегкі обов’язки модератора, але, як і решта учаснків, Марія має активну життєву позицію та власне бачення піднятих проблем. Слово Маші, пряма мова:
Ні для кого не секрет, що найдорожчим ресурсом, яким володіє будь-яка компанія, є людський ресурс. Як не крути – саме людська розумова діяльність, а не механічні засоби та не престижні забобони рухають бізнес вперед. Битва за достойних працівників заставляє спітніти досвідчених хедхантерів, в той час, як щороку з ВНЗ випускається чимало «зелених» шукачів місця під сонцем. Чого чекають студенти від місця роботи, для отримання якого сиділи за партою 5 років? Чи готові роботодавці виховувати надійний персонал на помилках? Такими питаннями задавався чи не кожен учасник дебатів.
В ході дискусії пролунало чимало вагомих аргументів стосовно очікувань студентів та роботодавців одне від одного. Не можливо не підкреслити той факт, що відкритість представників компаній до діалогу показала зацікавленість компаній у студентах, та їх розвитку вже всередині компаній. Політика роботодавців на сьогодні – виховати гідний персонал, дати шанс талановитим студентам розвиватись. Це неодноразово було підкреслено прикладами програм стажування та конкурсів, які влаштовують запрошені роботодавці сьогодні.
Досить гучно на дебатах обговорювалось питання першої заробітної плати. Адже підсумувавши реальні мінімальні потреби студента-працівника та порівнявши цю суму з реальною стартовою зарплатою, що пропонують компанії, всі зрозуміли, що існує певна невідповідність. В той самий час, за поясненням роботодавців, стартова зарплата є такою, що відповідає середній, встановленій на ринку.
Серед надбань зібрання я би хотіла виділити підтриману обома сторонами пропозицію щодо залучення представників компаній до учбового процесу, а саме до проведення тренінгів та практичних занять у ВУЗах досвідченими експертами. На думку як студентів, так і роботодавців, такі заходи допоможуть у формі діалогу знайомити майбутніх спеціалістів з реальним становищем галузі, з можливостями її розвитку та потребами, що значно полегшить перехід від набутих теоретичних знань до практики, під назвою «робота».
Підсумовуючи, слід згадати про те, що першим кроком вирішення будь-якої проблеми є діалог. Цього разу учасникам заходу, на мою думку, вдалось почути та бути почутими.
Часто студенти скаржаться, що знайти роботу в регіонах - просто неможливо, і задля цього багато хто з них їде до столиці. Київські студенти практично ніколи не зіштовхувалися з проблемою недостачі цікавих вакансій, навіть навпаки, їх дуже і дуже багато - вибирай, хто кращий та що більше до душі.
Принаймні, так вважає одна з учасниць дебатів, Настя Яновицька. Чи дійсно це так? Пропоную для початку коментар самої Насті:
Ми, студенти, добре розуміємо, що те, чому нас навчають в університетах, і те, що від нас вимагатимуть роботодавці, значним чином відрізняється. Це розуміють і роботодавці. Тому майже усі найбільші мультинаціональні компанії пропонують навчання та стажування для випускників вузів та студентів старших курсів. Але нажаль, багато хто зі студентів про такі можливості не знає, навіть у столиці, а в регіонах справи іще гірше. З тих студентів, які знають про програми стажувань, багато хто вважає, що для проходження стажування необхідний певний досвід роботи, якого студенти просто не мають, а тому і не наважуються подавати заявки на ці програми. А роботодавцям, як з'ясувалося, необхідний не досвід, а знання, навички та бажання розвиватися. Дуже важливим є правильна комунікація цих вимог до потенційних співробітників. Важливою є також співпраця роботодавців безпосередньо з вузами, у випускниках яких вони зацікавлені. У якості посередника між вузами та роботодавцями повинні виступати центри працевлаштування студентів. На жаль, не в усіх вузах вони достатньо ефективні та активні, а в деяких вузах вони взагалі відсутні. Я повністю поділяю думку, яку висловив Слава Пивоварник, щодо впровадження у вузах лекцій та семінарів, які будуть проводити спеціалісти провідних компаній різних сфер. Це дозволить студентам зрозуміти, що дійсно необхідно роботодавцям, а останнім - знайти талант. На скільки мені відомо, така співпраця вже є в проектах декількох провідних компаній України. З нетерпінням чекаємо на реалізацію цих проектів.
четвер, 25 вересня 2008 р. о 9/25/2008 19 коментарів Мітки: інтерни, коментарі, стажування, учасники
Перш ніж перейти до студентів - учасників дебатів варто виголосити окрему подяку модераторам нашої зустрічі. Це - Микола Осейко (директор видавництва HRD) та Марія Романенко (віце-президент Європейського молодіжного парлменту -Україна)
Микола Осейко - online: вКонтакте, Profeo та LinkedIn
А ось і одні із "винуватців" всієї зустрічі - команда учасників -студентів.
Знайомимося ближче :)